Інженер-конструктор займається проектуванням техніки та устаткування цільового призначення, контролює всі етапи виробничої діяльності, а також бере участь у випробуваннях і удосконаленні власних і чужих розробок. У дрібних компаніях на додачу до переліченого вище на плечі інженера-конструктора лягають обов’язки по роботі з клієнтами (пошук, переговори) і узгодженню проектів з інспектуючими організаціями (збір і оформлення документів).
Інженерів радо приймають на роботу державні і приватні конструкторські бюро, науково-дослідні інститути (НДІ), організації, що спеціалізуються на промисловому виробництві (важка, легка, військова промисловість), будівельно-монтажні фірми. У фахівців цієї галузі досить рідко виникають проблеми з працевлаштуванням – вони потрібні як у державних установах, так і в приватних компаніях. Проте заробітні плати конструкторів істотно відрізняються. У ДКБ або НДІ вони є набагато нижчими, ніж у недержавних установах. Проте на роботу у державні конструкторські бюро приймають випускників ВУЗів без досвіду. Зазвичай молоді фахівці починають кар'єру з ДКБ (в окремих випадках – з посад помічників в приватних компаніях), а потім переходять до приватників.
Робота конструктора полягає у розробці схем деталей і механізмів; проведенні підрахунків; створенні креслень та їхньому затвердженні; підготовці виробничих технічних завдань; контролі за процесом виробництва і збірки; тестуванні механізмів; за потребою – у доопрацюванні і переробці; роботі з клієнтами і документацією.
Професійні навички, потрібні кандидатові на посаду інженера-конструктора: знання державних виробничих стандартів і нормативів, основних типів елементів і конструкцій, видів виробництва, методів конструювання, технічних характеристик, уміння робити креслення, працювати з апаратурою для тестування. Не завадить інженерові і володіння іноземною мовою, зазвичай для опису технічних характеристик.
 |